Лабораторна діагностика

Імунний статус

      Імунний статус-це показники роботи імунної системи. Він включає дослідження кількісних показників компонентів імунної системи і визначення їх функціональної активності. Дослідження проводиться в імунологічній лабораторії. Матеріалом для дослідження найчастіше служить кров хворого, крім цього може бути досліджений місцевий імунітет слизових оболонок або проведені шкірні проби з алергенами.

Існують наступні види порушення роботи імунної системи:

  • Недостатність імунної системи або імунодефіцит. Знижена активність імунної системи, що розвивається в результаті зниженої кількості компонентів імунної системи або їх недостатньої функціональної активності.
  • Гіперреактивність імунної системи. Надлишкова активність імунної системи, яка може призводити до важкого перебігу викликав її захворювання.
  • Аутоімунні реакції. Імунна система атакує власні тканини. Спостерігається при зриві імунологічної толерантності до антигенів власних тканин.

Призначається він найчастіше:

  • При алергічних реакціях, причому, коли неможливо швидко виявити провокатора.
  • При аутоімунних захворюваннях, коли імунітет, по суті, бореться з самим собою, знищує клітини свого організму.
  • При імунодефіцитах.
  • І відмовлятися від його здачі Не потрібно, так як в залежності від того, які будуть отримані результати, буде залежати подальше лікування і якнайшвидший період одужання. Є ряд показань, коли людині буде рекомендовано здати аналіз на імунний статус.
  • Аналіз на імунний статус

Аналіз на імунний статус передбачає дослідження деяких компонентів:

  • Клітинний імунітет
  • Гуморальний імунітет
  • Неспецифічний імунітет

Перед здачею кожного аналізу на певний тип імунітету, необхідна спеціальна підготовка, яка включає в себе:

  • Здача аналізу строго натщесерце, так як прийом їжі може негативно вплинути на результати.
  • Останній прийом їжі повинен бути здійснений не менше, ніж за 8 годин до здачі аналізу.
  • За два тижні до здачі аналізу краще не починати приймати лікарські препарати, так як вони можуть вплинути на результати. Якщо зробити це не виходить, то найкраще попередити лікаря про прийняті препарати, а також точно сказати йому про дозування.
  • За пару днів до здачі краще відмовитися від жирної і гострої їжі.
  • Оцінка імунного статусу

Існують скринінгові тести оцінки імунного статусу, які дозволяють швидко оцінити основні показники роботи імунної системи. Стандартний скринінговий тест включає:

  • Підрахунок абсолютної кількості лейкоцитів, нейтрофілів, лімфоцитів і тромбоцитів.
  • Визначення концентрації сироваткових імуноглобулінів різних класів (IgG, IgA і IgM)
  • Визначення гемолітичної активності системи комплементу CH50.
  • Проведення шкірних тестів гіперчутливості уповільненого типу.

Більш детальне вивчення імунного статусу включає вивчення кількості та функціональної активності клітинної та гуморальної ланок імунної системи:

  • Дослідження фагоцитарної функції.
  • Дослідження система комплементу.
  • Дослідження Т-системи імунітету.
  • Дослідження в-системи імунітету.
  • Раціональним вважається дослідження імунного статусу в кілька етапів. Спочатку проводяться орієнтовні дослідження для виявлення значних дефектів імунної системи (1 рівень), потім можна провести більш докладне вивчення (2 рівень) грунтуючись на даних попереднього дослідження.

Тести 1-го рівня:

Дослідження фагоцитарної функції:

  • підрахунок абсолютного числа фагоцитів (нейтрофілів і моноцитів);
  • оцінка інтенсивності поглинання мікробів фагоцитами;
  • здатності фагоцитуючих клітин перетравлювати захоплені мікроби.

Дослідження система комплементу:

  • визначення гемолітичної активності комплементу CH50.

Дослідження Т-системи імунітету:

  • підрахунок загального числа лімфоцитів;
  • підрахунок відсотка і абсолютного числа зрілих T-лімфоцитів (CD3) і двох основних їх субпопуляцій: хелперів/індукторів (CD4) і кілерів/супресорів (CD8);
  • визначення проліферативної відповіді на основні T-мітогени (фітогемагглютинін і конканавалін A).

Дослідження в-системи імунітету:

  • визначення концентрації імуноглобулінів різних класів (G, A, M, E) в сироватці крові;
  • визначення відсотка і абсолютної кількості B-лімфоцитів (CD19, СD20) в периферичної крові.

Тести 2-го рівня:

Дослідження фагоцитарної функції:

  • оцінка інтенсивності хемотаксису фагоцитів;
  • визначення експресії молекул адгезії (CD11a, CD11b, CD11c, CD18) на поверхневій мембрані нейтрофілів.

Дослідження Т-системи імунітету:

  • дослідження продукції цитокінів (інтерлейкіну-2, (ІЛ-2 або IL-2), ІЛ-4, ІЛ-5, ІЛ-6, гамма-інтерферону (INF-γ), фактора некрозу пухлини (ФНП або TNF-α) );
  • визначення активаційних молекул на поверхневій мембрані T-лімфоцитів (CD25, HLA-DR);
  • виявлення молекул адгезії (CD11a, CD18);
  • дослідження проліферативної відповіді на специфічні антигени, найчастіше на дифтерійний і правцевий анатоксини;
  • проведення алергічної реакції за допомогою шкірних тестів з рядом мікробних антигенів.

Дослідження в-системи імунітету:

  • субкласів імуноглобулінів, особливо IgG;
  • секреторного IgA;
  • дослідження співвідношення κ (каппа) і λ (лямбда) ланцюгів імуноглобулінів;
  • визначення специфічних антитіл до білкових і полісахаридних антигенів;
  • дослідження здатності лімфоцитів до проліферативної відповіді на B- (стафілокок, ліпополісахарид ентеробактерій) і T-B - (мітоген лаконоса) мітогени.